-
1 бою
техн. бой -
2 бой
1) бій (р. бою), побій, битва, (холодн. оружием) січа (р. -чі). [Хто не має зброї, най не йде в бої. Побій з татарами]; см. ещё Битва;2) (драка) бій, бійка. [Лайка - не бійка]. Кулачный бой - кулачки, перебій. В бою - серед бою. Место боя - бойовище. Бой-девка - зух-дівка, козир-дівка. Бой-баба - козир-баба. Вступать, итти, вступить, пойти в бой - ставати (стати) до бою, стинатися (стятися) з ким. Вступить с кем в открытый бой - давати кому поле. [Не даючи королеві поля, він його військо по-розницею шарпав (Куліш)]. Отбиться оружием в бою - відсіктися.* * *I1) бій, род. п. бо́ю; ( сражение) би́тва, бойови́ще, бойови́сько; побі́й2) ( состязание) бій, боротьба́3) (битьё, драка) бі́йка, биття́, бій4) (разбивание;: разбитая посуда, стекло) бій5) (звучание, звон) бій, биття́6) ( убой животных) бій, забі́й7) ( в огнестрельном оружии) бій8) текст. ви́бій, -бою9) (строит. материала) зло́мки, -івII( мальчик-слуга) бой, род. п. бо́я -
3 павший
1) (дохлый) дохлий, здохлий, (о мн.) подохлий;2) полеглий. -ший в бою, на поле брани - полеглий у бою, на полі бою;3) (нравственно) - см. Падший.* * *1) (опавший - о листьях, плодах) опа́лий; ( упавший) упа́лий2) ( погибший в бою) поле́глий, заги́блий3) ( о животных) здо́хлий, до́хлий4) (побеждённый - о городе, крепости) перемо́жений -
4 битва
бій, битва, баталія, січа (р. -чі), побій (р. -бою), побиванка, (драка) - бійка. В битве, во время битвы - в бою, під баталію. Вступить в битву - до бою, до побою стати, звести бій.* * *би́тва; ( бой) бій, род. п. бо́ю, бойови́ще бойови́сько -
5 лом
1) см. Ломание;2) (обломки) лім (р. лому), ламань (-ни); (только металла) брухт (-ту); (стекла, глин. изделий) бій (р. бою). [Розвалювали будинок і наробили багато лому (Правн. Сл.). Назбирала лому всякого та продала за три карбованці (Київщ.). Кинь те залізо в брухт (Липовеч.) Кампанія збирання брухту (Пролет. Пр.). Погано довезли посуд: бою багато наробили (Київщ.)]. Железный лом - залізний брухт, ламане залізо. Лом металла - металевий брухт. Продавать серебро в лом - продавати срібло на лім. Шоколад(ный) лом - шоколадний лім;3) (бурелом) лі[о]м (р. лому), вітролом (-лому). [Ой, піду я в ліс по дрова та наберу лому (Пісня)];4) (орудие) лом (р. лома); (с расширением на конце) копаниця; (для ломки льда) пробій (-бою), плі[е]шня, плешень (-шня), шемінь (-меня) (Вас.). [Розбив ломом двері (Київщ.)]. Лом лапчатый - лом лапа(с)тий, лапа;5) см. Ломота;6) (суматоха) розгардіяш (-шу), гармидер (-ру), метушня, шарварок (-рку);7) (крюк, петля) клюка, ключка.* * *I1) ( инструмент) лом, -а2) собир. лом, -у, ла́мань, -ні; ( металла) брухт, -уII( ломота) ломо́та; госте́ць, -тця́; диал. гризь, -зі -
6 отбой
1) відбій (-бою), відгін (-гону). [Відбою від роботи нема]. От него -бою нет - його ніяк не спекаєшся (не збудешся, не здихаєшся), від його не відчепишся. Нет -бою от просителей - прохачів не відженешся;2) воен. - відступ (-пу). Бить -бой - давати гасло на відступ.* * *відбі́й, -бо́ю -
7 побои
(чаще в ед. ч.) побій (-бою), бій (р. бою), (реже во мн. ч.) побої, (вульг.) духопелики, стусани. [Жінка від бою вмерла. Ти заплатиш мені за побій]. Нанести кому -бои - побити кого. Оправиться от -ев - видужати з побою, (насм.) вичухатися. [Минув тиждень, другий, - побита жінка вичухалась].* * *побо́ї, -бо́їв, побі́й, -бо́ю; лу́пень, -пня -
8 боязнь
острах перед чим і до чого, страх, боясть (р. -сти), бій (р. бою), бояння. [З остраху до влади. Ніякого бою не має. Я нічого не боюся, і в неї бояння нема]. Из боязни - з остраху, ради страху.* * * -
9 жар
1) (солнечн. зной, искусств, теплота) жар (р. -ру), пал (р. палу), жарота, спека, спекота; см. Жара. [Тільки-що ввійшли в баню, аж жар такий, що не можна (Рудч.). Літній пал (Фр.)];2) (повышен. темп. челов. тела) жар, пал, (в)огонь (р. -гню), (болезн.) гарячка. [Так мене жар ухопив. З холоду кинуло в пал (Л. Укр.). Од цієї думки обняло її мов огнем. Прагне вона щастя, мов пити в гарячці (Коц.)]. Быть в -ру - горіти. [Дівчина тільки мучилася - то горіла, то мерзла]. У него жар - його палить. Бросать в жар - кидати в жар, обсипати жаром;3) (раскал. угли без пламени и дыму) жар, (зап.) грань (р. -ни); (мелкие с горячей золою) присок (р. -ску); (один уголь) жарина; (прил.) жаристий. [В мене очі горіли, мов жар (Л. Укр.). Пече картоплю на грані (в грані) (Под. губ.)]. Испускать сильный жар, пылать, пышать, -ром гореть (без пламени) - жаріти (действие - жаріння), жахтіти, пашіти, палахкотіти. [У неї аж щоки жаріють. Купа жару, та аж жахтить, червоніє (Г. Барв.). Пашить з печи. Дитина така гаряча, - так і палахкотить (= идёт жар) від неї]. Жар-птица - жар-птиця, жароптиця;4) (бурый камень, уголь, лигнит) бурий вугіль (р. -гля) (буре вугілля), лігніт;5) (пыл) пал, запал, опал. [Який гарячий пал, що й перешкод не зна (Сам.). Говорити з запалом. Він із запалам узявсь до праці. Щось комусь з великим опалом доводила вона шептом (М. Вовч.)];6) (разгар) розгар, пал, розпал, гарячий час (мент). В жару битвы - в гарячий час бою, в розгарі бою. В жару спора - в палу суперечки. Жары (мн.) -1) (пора летн. зноя, межень) спека (ед.);2) (на картине: блёстки, блик) жаріння, огні.* * *1) жар, -у; ( жара) спека; пал, -у2) ( горячие угли) жар; диал. грань, -ні; ( мелкие угли с горячей золой) при́сок, -ску3) ( повышенная температура тела) жар4) (перен.: страстность, рвение, пыл) за́пал, -у, жар, о́пал, -у; поэз. пал, -ус \жар ром — з за́палом, з жа́ром, з о́палом
-
10 лечь
(где, на чём, на что, куда) лягти (ляжу, -жеш; пр. вр. ліг и ляг, ж. р. лягла), (о мн.) полягати, полягти, (улечься) покластися, положитися де, на чому (реже на що), куди; см. Ложиться и Лежать. [Розбивши вітер чорні хмари, ліг біля моря одпочить (Шевч.). Смерть лягла вже на устах (Грінч.). Полягали на соломі (Рудан.). Дочка заміжня була - в землю полягла (Грінч.). На землі поклався (Рудан.). На квадратовім чолі поклались рядками одна на другу дрібненькі зморшки (Коцюб.)]. Лечь вокруг чего - облягти що, лягти, положитися круг чого, (о мн.) облягти що, полягати круг чого. Лечь под что - лягти, підлягти, (о мн.) попідлягати під що. Лечь на спину - лягти горілиць, (грубо) лягти горічерева, догори черева. Лечь ничком - лягти ниць. Всё -гло на твои плечи - усе лягло на твої плечі, усе зависло на твоїй голові (шиї). Лечь спать - лягти спати, (о мн.) полягати, полягти (спати). [Субота - не робота: помий, помаж та й спати ляж (Номис)]. Лечь в постель - лягти (покластися, положитися) в ліжко (в постіль). [Він мусів положитися в постіль (Крим.)]. Лечь в бою, лечь головою, костьми - (по)лягти в полі, в бою (в бої), накласти (лягти) головою, лягти, полягти кістьми. [Ой, Бог знає, чи жив вернусь, чи поляжу в полі (Пісня). Найду або долю, або за Дніпром ляжу головою (Шевч.)]. Рожь -ла - жито вилягло, полягло. Лечь в дрейф, морск. - лягти в дрейф, задрейфувати.* * *лягти́легло́ подозре́ние на кого́ — упа́ла підо́зра на ко́го
\лечь голово́ю — лягти́ (накла́сти, наложи́ти) голово́ю
-
11 падать
пасть1) падати (неспр. ласк. падатоньки), пасти, упадати, упасти, спадати, спасти, (понемногу или под что) опадати, підпадати, підпасти, (валиться) валитися, повалитися. [Шуміла вода, спадаючи в глиб (Грінч.). Енергія в його спадала (Коц.). Прилетіла пава, в головоньках пала. Мури повалилися. Сніг підпадає потроху]; (о тумане, сумраке) падати, (у)пасти, западати, запасти, лягати, лягти. [Запав (пав) туман на річеньку. Морок ночи пав на землю]; (о лучах) падати, (у)пасти, спадати, спасти, западати, запасти. [Сонячне проміння золотим дощем спадає (Ворон.). Туди ніколи не западало сонячне світло (Л. Укр.)]; (в нравств. смысле) падати, (у)пасти, занепадати, занепасти, ледащіти, зледащіти, пускатися, пуститися берега; (вниз головой) сторчака, стовбура давати, дати. Ни село, ни пало, дай бабе сало - ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. На него -дает большая ответственность - на його падає (лягає) велика відповідальність. Тень горы -дает на долину - тінь від гори падає (спадає) на долину. -ть к чьим ногам - упадати, упасти в ноги кому, припадати, припасти кому до ніг, (порывисто) опукою в ноги кому впасти. [До Кішки Самійла прибуває, у ноги впадає]. -ть ниц - падати, упадати, впасти ниць, припадати, припасти ниць, простелитися. [Припали всі ниць. Вона простелилася лицем до землі (Крим.)]. -ть как пласт (распростершись) - крижем падати,упадати, упасти, стелитися. [Його мати старенька крижем упадає]. Западная империя -ла под натиском варваров - західня імперія впала (повалилася) під тиском варварів. Рабочее правительство в Англии -ло - робітничий уряд в Англії впав. Крепость -ла - фортеця впала. -ть в обморок - зомлівати, зомліти. См. Обморок;2) (о перьях, шерсти) падати, вилазити, лізти, вилізти. [Волосся лізе];3) (умирать) падати, пасти, минутися, (сов. о мног.) вилягти. Срв. Дохнуть. [Виляже вся наша худоба. Корова минулася. І падеш ти, як пали герої (Черняв.)]. Пасть в бою - полягти, (по)лягти трупом, лягти головою (в бою). Он пал мёртвый - він ліг трупом;4) (понижаться, умаляться) підупадати, підупасти, занепадати, занепасти. См. Понижаться. Царства -ют, а новые возникают - царства занепадають, а повстають нові. Барометр, термометр -дает - барометр, градусник знижується. Мороз -дает, пал - мороз легшає, меншає, пускає(ться), мороз пересівся. Уровень -дает - рівень низиться, знижується. Цены - дают - ціни спадають, знижуються, нижчають. -дать, пасть в цене - з ціни спадати, спасти з грошей виходити, вийти, гроші губити. [Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить]. -дать духом - занепадати, занепасти духом, упадати, упасти на дусі, вонпити (духом), звонпити (духом), знижатися, знизитися духом. [Пандар злякався, звонпив, замішавсь (Котл.)];5) пасть на кого (отразиться на ком) - окошитися, покошитися на кому, скластися на кому. [Гляди, щоб ці гулянки на твоїй голові не окошилися (Мирн.). На тобі все покошиться. На ньому все лихо і складеться (Квітка)]. Пролитая им кровь -дёт на его же голову - кров, що він пролив (пролляв), на його-ж голову і впаде. Жребий пал на него - випало (дісталось) йому, жеребок на його впав, жеребок йому випав, діставсь. Подозрение пало на него - підзор упав (підозріння впало) на його. Падающий - той, що падає, падущ[ч]ий. -ая звезда - летюча зоря, падуча зоря. См. Метеор, Павший - см. Павший.* * *несов.; сов. - п`асть1) па́дати, упа́сти2) ( об атмосферных осадках) па́дати (несов.); ( выпадать) випада́ти, ви́пасти; (о дожде, снеге) іти́, пройти́; (несов.: о снеге, тумане, росе) упа́сти3) (несов.: о крепости) упа́сти; ( быть свергнутым - о правительстве) бу́ти пова́леним4) (спадать, ослабевать) па́дати, упа́сти, спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) зме́ншуватися, зме́ншитися5) (несов.: о волосах, зубах) випада́ти6) (несов.: ниспадать) па́дати, спа́дати7) (приходиться на чью-л. долю) припада́ти, припа́сти, несов. па́дати; ( выпадать) випада́ти, ви́пасти8) ( приходить в упадок) занепада́ти, занепа́сти, підупада́ти, підупа́сти9) ( дохнуть - о животных) здиха́ти, здо́хнути -
12 пойти
1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.* * *1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́2) ( начать) поча́ти; піти́3) ( начаться) поча́тися; піти́ -
13 прибой
1) см. Прибивка;2) горн. - забивач (-ча);3) прибій (-бою), срв. Прибоина 1;4) прибій (-бою), водоплеск (-ску). [Я вчилася пісні в морського прибою (Л. Укр.). Він, той дворець, стоїть не коло самого водоплеску річки, а трохи далі од річки. (Конотіп)].* * *прибі́й, -бо́ю -
14 просьба
1) прохання (ум. проханнячко), просьба (ум. просьбонька). -ба о помощи - прохання за допомогу (за підмогу), прохання, щоб зара[я]тувати. Обращаться, обратиться к кому с -бою - вдаватися, вдатися до кого з проханням. Я к вам с -бою, у меня к вам -ба - маю до вас прохання, що я вас проситиму. По -бе кого-л, чьей-л. - на прохання кого, чиє, з просьби кого, чиєї. [На моє прохання він написав листа. Як не даси з просьби, даси з принуки (Номис). Ні просьбою, ні грізьбою не скрутив громади (Кониськ.)];2) (письменная, жалоба, иск) прохання, просьба, супліка. [Архирей один заморський такий звичай мав: як без грошей була просьба, то і не приймав (Рудан.)]. Подать -бу кому - подати прохання, просьбу, супліку до кого. [Подаваймо супліку до архирея, щоб прислав нам попа (Свидн.)].* * *1) проха́ння, про́сьба; ( мольба) блага́ння2) см. прошение 2) -
15 пыл
1) полум'я, поломінь (-мени);2) запал, пал (-лу), жага, розпал (-лу), завзяття; (горячность) ярість (-ости). [В запалі налетів на Марса, як на мале курча шулік (Котляр.). Перший запал кохання простиг, прийшов тихіший час (Грінч.). Який гарячий пал, що й перешкод не зна, як душу він мені збентежує до дна (Самійл.). Говорив з таким палом, з таким гарячим почуванням (Неч.-Лев.). Що щастям, покоєм здавалось, те попелу тепла верства; під нею жаги і любови не згасла ще іскра жива (Франко)]. Пыл молодости - молодечий (юнацький) запал, молоде (юнацьке) завзяття. Пыл юношеской любви - запал (пал, жага) молодечого (юнацького) кохання. В -лу сражения, борьбы - у запалі, у розпалі бою, боротьби. [В запалі, в кривавім бою не розібрали, чи то церква, чи просто будинок - і спалили (Тобіл.)]. В -лу гнева - в розпалі гніву. [Така прикра мова тільки в розпалі гніву мовиться (Єфр.)]. С -лом - з запалом, з завзяттям, запопадливо. Умерить свой пыл - осістися, розхолодитися. [Осядьтеся, не гарячіться так (Борзенщ.)].* * *1) ( сильный жар) диал. жар, -у; ( пламя) по́лум'я2) ( сильное внутреннее возбуждение) за́пал, -у, ро́зпал, -у; (рвение, усердие) завзя́ття -
16 бой
техн.1) (битое стекло, черепица и т. п.) зла́мки, -ків мн. по́трох, -ху- фарфоровый бой2) ( в текстильной промышленности) ви́бій, -бою3) воен. бій, род. бо́ю, би́тва -
17 выбоина
техн.ви́бій, -бою, вибо́їна -
18 забой
техн.ви́бій, -бою- встречные забои
- глухой забой
- догоняющий забой
- забой по простиранию
- забой скважины
- запасной забой
- очистной забой
- штрековый забой -
19 обборка забоя
оббира́ння ви́бою -
20 подвигание забоя
посува́ння ви́боюРусско-украинский политехнический словарь > подвигание забоя
См. также в других словарях:
Погиб в бою — Временное захоронение американского солдата на поле боя в ходе операции в Нормандии. Погиб в бою, убит в бою (англ. Killed in action … Википедия
"Центурион" в бою — ВВЕДЕНИЕ Любопытно, что Британцы, традиционно весьма уважительно относившиеся к лошадям, смогли дважды в своей истории создать оружие, которое уменьшило роль этого животного на поле битвы. Уэльский longbow (длинный лук) при Креси и … Энциклопедия техники
Венди Ву: Королева в бою — Wendy Wu: Homecoming Warrior Жанр детская комедия с боевыми искусствами Режиссёр Джон Лэнг Продюсер Ра … Википедия
Армия «Трясогузки» снова в бою (фильм) — Армия «Трясогузки» снова в бою … Википедия
Мужество в бою (фильм) — Мужество в бою Courage under Fire Жанр военный фильм Режиссёр Эдвард Цвик В главных ролях Дэнзел Вашингтон Мэг Райан … Википедия
Брать с бою — что. ВЗЯТЬ С БОЮ что. Разг. Экспрес. Добиваться энергичными действиями, настойчивостью чего либо. Находился я в мелком чине, ехал на перекладных и платил прогоны за две лошади. Вследствие сего смотрители со мною не церемонились, и часто брал я с… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Взять с бою — БРАТЬ С БОЮ что. ВЗЯТЬ С БОЮ что. Разг. Экспрес. Добиваться энергичными действиями, настойчивостью чего либо. Находился я в мелком чине, ехал на перекладных и платил прогоны за две лошади. Вследствие сего смотрители со мною не церемонились, и… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Мужество в бою — Courage under Fire … Википедия
Пропавшие в бою (фильм) — Пропавшие в бою Missing In Action Жанр боевик Режиссёр Джозеф Зито В главных ролях Чак Норрис … Википедия
Пропавшие в бою 2 (фильм) — Пропавшие в бою 2 Missing In Action 2: The Beginning Жанр боевик В главных ролях Чак Норрис Длительность 96 мин … Википедия
Армия «Трясогузки» снова в бою — Армия «Трясогузки» снова в бою … Википедия